6. Не забуваємо ми і про хлопців - п’яти – шестикласників – “Маленьких козачат”, які кожного року 6 грудня випробовують свої сили у важких  і, (водночас) веселих випробуваннях. Звичайно кожен отримує приз у різних номінаціях, тому “переможених” не буває. І це не дивно, бо майбутні захисники Вітчизни не повинні програвати.

7. До дня народження Т. Г. Шевченка знову гостинно відкриває свої двері літературна вітальня. І після таких заходів якось природнішими, зрозумілішими стають “Гайдамаки”, “Катерина”, і “Наймичка”. Та і самого Тараса Григоровича діти сприймають вже не тільки, обличчя з портрету на купюрі в 100 грн.

8. Не забуваємо ми і про чарівне жіноцтво. Це і вчительки, і, звичайно – прекрасна половина шкільного народу. До 8-го Березня в школі відбуваються: святковий концерт і конкурсні програми. Для дівчат 5-6х класів – “А я просто україночка” ,а “для дівчат 7-8х класів – “Міні-міс”. Це захоплююче і феєричне видовище. І щоб не псувати передсвятковий настрій кожна з конкурсанток отримує приз у певній номінації. Адже кожен знає, що серед представниць слабкої статі негарних чи нездібних просто не існує. Варто лише це розгледіти. Що ми і намагаємось зробити.

9.Напередодні весни у людей закрадається щімке, неповторне, всеобіймаюче почуття-кохання. І нагадують про це не лише нічні співи смугастих кішок, а й традиційне свято до дня святого Валентина для учнів 9-11 класі. Варто лише уважно вдивитися в обличчя щоб зрозуміти, що кохання – це прекрасно.

10.А чого найбільш бажають і чекають молоді школярі ?! Звичайно солодких подарунків від Святого Миколая. І в нашій школі він щорічно буває у супроводі ангелів. Не обходиться, звичайно, і без чортика з його різочками. Але повірте йому у нашій школі робити нічого.

11.Шануймо ми і гордість нашої школи – відмінників. Щороку 14 грудня, у день Наума, ми проводимо зліт відмінників. Спитайте чому саме 14 -го грудня?!    За старовинною традицією заняття у школі починаються саме у цей день. А мати учня, що мешкав найближче до школи, готувала смачну кашу і частувала нею всіх дітей, які цього дня йшли до школи, примовляючи: “Щоб наука йшла на ум ”- завітав до нас Наум. Саме звідси бере початок таке поняття, як “однокашники” , бо їли кашу з одного горщика.

12.Маючи в школі профільні класи з екології та біології, беручи участь в олімпіадах різних рівнів та захисті робіт МАН, ми просто не можемо обійти своєю увагою такий день, як 22 квітня – день Землі. Девіз цих заході: “ Не у спадок дісталася нам Земля від пращурів. Ми взяли її в борг у майбутніх поколінь!”, “Нам жити в одній сім’ї. Летіти в одному польоті! Давайте збережемо романтику на полі, латаття на річці і клюкву в болоті. Тоді на землі збережемось і ми!”

13.Якщо молодих школярів ми посвячуємо в читачі, то учнів середньої школи налаштовуємо на людяне ставлення до книги. Через гру, пісні і логічні ігри п’ятикласники дізнаються про історію, розвиток і походження книжкової справи. Назва цих заходів : “Книга на порадник і друг”, або “У морі книг”. Присвячені вони, як правило, всесвітньому дню бібліотек.

14.Звичайно навіть про традиційні заходи можна розповідати багато. Але окремою сторінкою хочеться розповісти про людину, ім’я якої носить наша школа. Це Дмитро Омелянович Луценко. Поет -пісняр, фронтовик, лауреат Шевченківської премії, автор багатьох віршів і пісень, серед яких невмируща –“Як тебе не любити, Києве мій”. У день народження Дмитра Луценка – 15-го жовтня – щороку гостинно відкриває свої двері літературна вітальня. Звучить поезія і пісні Д.Луценка. в гості приходять Лауреати літературної, вже Луценківської, премії.А 15 вересня делегація від школи щороку бере участь у фестивалі “Осіннє золото” на батьківщині поета – в селі Березова Рудка Пирятинського району на Полтавщині. Повірте це – незабутні враження.

        "

15.Навчальний рік закінчується вельми урочисто, адже останній дзвоник сповіщає більшості про початок літніх канікул. Трошки сумують випускники, бо відчувають наближення останніх шкільних іспитів і випускного вечора.