`````` Кожного дня залишивши в школі частиночку свого серця, стомлені і обезсилені цими, часом нестерпними, але, не зважаючи ні на що, любими учнями, ви встигаєте забігти у енну кількість магазинів, повертаєтесь додому, щоб, знову ж, прибирати, готувати, прасувати...
`````` А коли всі домашні вже перебувають в обіймах Морфея у Вас відкривається друге дихання,-- і з'являються вони...

     Щасти тобі Київ

Палає вранішня зоря,
І прокидається мій Київ.
І ліхтарі іще горять,
Туман розсіюючи сивий.
А вже трамваїв передзвін
Ламає різко тишу ночі.
І скрізь запалює вогні
В своїх квартирах люд робочий.
Світанок розлива вогонь,
Дитина очки протирає,
І від тепла її долонь
Веселка сонячна заграє.
Блищать на сонці куполи
Меморіали, обеліски.
Урок історія вела
Не раз тут вулицями міста.
Сади і парки над Дніпром
Високі кручі оповилі...
А місто вдаль лягло крилом,
Сховалось ген за небосхилом.
Хлюпоче хвиля об буйки,
Дніпро мости свої голубить,
На всі часи на всі віки
Щасти тобі мій Київ любий!

                                    Болотнюк З. В.