Кафедри Символіка Історія Навчальний план
Вступ до ліцею Молчановська олімпіада Спортивна робота

Структура

Структура ліцею

 

Ліцей №38 ім.В.М.Молчанова міста Києва - це навчальний заклад нового типу, який забезпечує проміжне положення між середньою та вищою ланками навчання, забезпечує безперервну кваліфіковану освіту молоді в галузях математики, інформатики, економіки, літератури, міжнародних відносин, історії, права і т.д. Особливість освіти - в цілісності та наступності. а також в забезпеченні рівня вищого за державний освітній мінімум, починаючи з першого ступеня, завершуючи третім.

Побудова ліцею така:

 

1-6 класи - це базова ланка ліцею з поглибленим вивченням ряду предметів (математика,  інформатика, іноземні мови, література, право);

7-8 класи - це початок спеціалізації (математичний і гуманітарний напрямки);

9-11 класи - здійснюється спеціалізація за такими напрямками: математика+інформатика, математика+економіка, іноземна філологія, історія+правознавство
відбувається підготовка учнів ліцею до подальшого отримання безперервної освіти у вузах.

У  ліцеї здійснюється поглиблене теоретичне і широке практичне вивчення дисциплін фундаментального і прикладного характеру у тісному взаємозв'язку з вищою школою, в єдиній науково-методичній та навчально-педагогічній системі. 

Поряд з навчальним процесом системно здійснюється і виховний. Але якщо перший спрямовано, головним чином, на високу професійну підготовку в галузі математики, інформатики і гуманітарних дисциплін, то виховний - на формування вільної, відповідальної перед собою і суспільством особистості, яка має почуття власної гідності, високу інтелектуальну і духовну культуру. А це неможливе без глибокого вивчення української національної культури, без оволодіння багатствами української мови. Тому важлива роль у ліцеї відводиться  формуванню української національної свідомості.

Сучасна суспільно-політична ситуація в Україні, становище в економіці, в галузі національних відносин диктують підготовку ліцеїстів до життя в умовах вільного суспільства, ринкової економіки, різноманітності національних культур народів, які проживають на території України. До складання програм, читання лекцій і проведення семінарських занять залучаються досвідчені вчені, спеціалісти, викладачі вузів. Також практикується обмін студентами та викладачами з відповідних зарубіжних закладів. Стає актуальним формування міжнаціональної або багатокультурної свідомості, під якою розуміється не лише єдність культур, а й усвідомлення різниці у мисленні та психології різних етносів.

Філософія розвитку ліцею передбачає розвиток у обдарованої учнівської молоді почуття шанування своєї Батьківщини; національної свідомості, гідності, честі; розуміння проблем, що стоять перед державою і світовою цивілізацією; уявлення про множинність образів світу; здатності неупереджено сприймати інші культури, ненасильницького мислення;  відповідального ставлення до розв'язання проблем свого співтовариства, країни, всього світу.

Важливе значення надається проблемі оволодіння ліцеїстами високою гуманітарною культурою, виробленню світогляду, заснованого не на класових, національних чи групових інтересах, а на загальнолюдських цінностях. Робота ліцею організована таким чином, щоб співробітництво, співтворчість вчителя і учня сприяли опануванню усіма складовими культури: знаннями, досвідом діяльності, культурою людських взаємин. 

Впроваджена диференціація та індивідуалізація навчання повніше забезпечує творчий розвиток кожного учня, враховує особливості його інтелектуальної, емоційно-вольової та дієво-практичної сфер, фізичного та психічного стану.

Оптимізація навчально - виховного процесу спрямована на досягнення кожним учнем найвищого саме длянього рівня розвитку творчих здібностей, обдарованості, умінь, знань, навичок. психічних функцій, способів діяльності, можливих у даному віці для даної особистості і в даних умовах, за рахунок добору найдоцільніших форм і методів навчання при найменших затратах часу.

Отже створення творчого середовища в навчальному закладі вже сьогодні - завдання актуальне. Одним з прикладів такої творчості в ліцеї може бути організація наукової роботи ліцеїстів.

Наукове ліцейське товариство було створене в 1990 році. Протягом двох років кожен учень 10-11 класів працює над науковою темою під керівництвом учителів ліцею або викладачів вузів. Роботи захищаються під час проведення щорічної конференції ліцею.

Демонструючи кращі дослідницькі роботи, ліцеїсти брали участь у :

1.) Всеукраїнських та міжнародних конференціях школярів, конкурсах наукових робіт Малої академії наук "Дослідник" м. Києва.

2.) Відкритій російській науково-практичній конференції школярів з фізики, математики, інформатики, які проводив Московський Державний Університет ім. М.В.Ломоносова.

3.) Конференціях з фізики, інформатики, хімії, та біології в Московському Енергетичному інституті.

4.) Міжнародній конференції з прав людини у Франкфурт-на-Майні, фіналі Європейського міжнародного екологічного проекту ЕССЕ в Брюсселі.

З усіх цих наукових форумів наші ліцеїсти повертаються з дипломати переможців і лауреатів.

Засвоєння світової культури крізь призму національної допомагає сформувати толерантний світогляд громадянина України, здатного гідно діяти не тільки в своїй національній державі, а й у світі.

Ось чому таке важливе значення в ліцеї надається міжнародному напрямку роботи, участі у міжнародних освітніх програмах. Щорічна поїздка ліцеїстів за кордон вважається обов'язковою частиною ліцейської освіти, орієнтованої на європейський рівень, на виховання особистості громадянина, відданого Україні, відкритого до світу.

Зміст освіти в ліцеї №38 ім. В.М.Молчанова більш насичений порівняно з середніми загальноосвітніми навчально-виховними закладами. Він спрямований на загальноосвітню підготовку обдарованої, здібної учнівської молоді. Зокрема, на оволодіння нею декількома іноземними мовами, вивчення філософії, логіки, риторики, поглиблену спеціалізацію математичного, гуманітарного, економічного, юридичного, історичного профілів і т.д. Йдеться про формування в перспективі ліцею-університету, євроліцею національно-європейської орієнтації.

Школа є соціальною організацією, інститутом культури і реальним посередником між індивідом і соціумом у закріпленні і збереженні знань, які виробило людство, у формуванні особистостей. Думається, що культурний контекст освіти в xxi ст. буде визначним для демократичних суспільств.

Добре розвинена інфраструктура знань є важливою для нашого матеріального та духовного блага в майбутньому, бо школа майбутнього починається сьогодні. І формується вона з усього того кращого, що є в світі на освітянській ниві. То ж скористаймося цим. Адже приклад діє сильніше, ніж проповідь. А досвід був і залишається найголовнішим, вічним учителем життя.