|
|
|

|
Структура ліцею
|
|
Ліцей №38 ім.В.М.Молчанова міста
Києва - це навчальний заклад нового
типу, який забезпечує проміжне
положення між середньою та вищою ланками навчання,
забезпечує безперервну
кваліфіковану освіту молоді в
галузях математики, інформатики,
економіки, літератури, міжнародних
відносин, історії, права і т.д.
Особливість освіти - в цілісності та
наступності. а також в забезпеченні
рівня вищого за державний освітній
мінімум, починаючи з першого
ступеня, завершуючи третім.
Побудова ліцею така:
| |
1-6 класи - це базова ланка
ліцею з поглибленим вивченням
ряду предметів (математика, інформатика, іноземні мови,
література, право);
7-8 класи - це початок
спеціалізації (математичний і
гуманітарний напрямки);
9-11 класи - здійснюється
спеціалізація за такими
напрямками: математика+інформатика,
математика+економіка,
іноземна філологія,
історія+правознавство;
відбувається підготовка учнів
ліцею до
подальшого отримання
безперервної освіти у вузах.
|
|
|
У
ліцеї здійснюється поглиблене
теоретичне і широке практичне
вивчення дисциплін фундаментального і
прикладного характеру у тісному
взаємозв'язку з вищою школою, в
єдиній науково-методичній та
навчально-педагогічній системі.
Поряд
з навчальним процесом системно
здійснюється і виховний. Але якщо
перший спрямовано, головним чином,
на високу професійну підготовку в
галузі математики, інформатики і
гуманітарних дисциплін, то виховний - на
формування вільної, відповідальної
перед собою і суспільством
особистості, яка має почуття
власної гідності, високу
інтелектуальну і духовну культуру.
А це неможливе без глибокого
вивчення української національної
культури, без оволодіння
багатствами української мови. Тому
важлива роль у ліцеї відводиться
формуванню
української національної
свідомості.
|
|
Сучасна суспільно-політична
ситуація в Україні, становище в
економіці, в галузі національних
відносин диктують підготовку ліцеїстів до життя в
умовах вільного суспільства,
ринкової економіки,
різноманітності національних
культур народів, які проживають на
території України. До складання
програм, читання лекцій і
проведення семінарських занять
залучаються досвідчені вчені,
спеціалісти, викладачі вузів. Також
практикується обмін студентами та
викладачами з відповідних
зарубіжних закладів. Стає актуальним формування
міжнаціональної або
багатокультурної свідомості, під
якою розуміється не лише єдність культур, а й усвідомлення різниці у
мисленні та психології різних
етносів.
|
|
Філософія розвитку ліцею
передбачає розвиток у обдарованої
учнівської молоді почуття
шанування своєї Батьківщини; національної
свідомості, гідності, честі;
розуміння проблем, що стоять перед
державою і світовою цивілізацією;
уявлення про множинність образів
світу; здатності неупереджено
сприймати інші культури,
ненасильницького мислення; відповідального ставлення до розв'язання
проблем свого співтовариства,
країни, всього світу.
|
|
Важливе значення надається
проблемі оволодіння ліцеїстами
високою гуманітарною культурою,
виробленню світогляду, заснованого не на
класових, національних чи групових
інтересах, а на загальнолюдських цінностях. Робота
ліцею
організована таким чином, щоб
співробітництво, співтворчість
вчителя і учня сприяли опануванню
усіма складовими культури: знаннями,
досвідом діяльності, культурою
людських взаємин.
|
|
Впроваджена диференціація та
індивідуалізація навчання повніше
забезпечує творчий розвиток
кожного учня, враховує особливості його
інтелектуальної, емоційно-вольової
та дієво-практичної сфер,
фізичного та психічного стану.
|
|
Оптимізація навчально - виховного
процесу спрямована на досягнення
кожним учнем найвищого саме длянього рівня розвитку творчих
здібностей, обдарованості, умінь,
знань, навичок. психічних функцій,
способів діяльності, можливих у
даному віці для даної особистості і
в даних умовах, за рахунок добору
найдоцільніших форм і методів
навчання при найменших затратах
часу.
|
|
Отже створення творчого
середовища в навчальному закладі
вже сьогодні - завдання актуальне. Одним
з прикладів такої творчості в ліцеї
може бути організація наукової
роботи ліцеїстів.
Наукове
ліцейське товариство було створене в 1990 році. Протягом двох
років кожен учень 10-11 класів працює над науковою темою під керівництвом
учителів ліцею або викладачів вузів. Роботи захищаються під час
проведення щорічної конференції ліцею.
|
|
Демонструючи
кращі дослідницькі роботи, ліцеїсти брали участь у :
1.) Всеукраїнських та міжнародних конференціях
школярів, конкурсах наукових робіт Малої академії наук "Дослідник"
м. Києва.
2.) Відкритій російській науково-практичній
конференції школярів з фізики, математики, інформатики, які проводив
Московський Державний Університет ім. М.В.Ломоносова.
3.) Конференціях з фізики, інформатики,
хімії, та біології в Московському Енергетичному інституті.
4.) Міжнародній конференції з прав людини
у Франкфурт-на-Майні, фіналі Європейського міжнародного екологічного
проекту ЕССЕ в Брюсселі.
З
усіх цих наукових форумів наші ліцеїсти повертаються з дипломати
переможців і лауреатів.
|
|
Засвоєння світової культури крізь
призму національної допомагає
сформувати толерантний світогляд громадянина
України, здатного гідно діяти не
тільки в своїй національній державі,
а й у світі.
|
|
Ось чому таке важливе значення в
ліцеї надається міжнародному
напрямку роботи, участі у
міжнародних освітніх програмах. Щорічна поїздка ліцеїстів за
кордон вважається обов'язковою
частиною ліцейської освіти,
орієнтованої на європейський
рівень, на виховання особистості
громадянина, відданого Україні,
відкритого до світу.
|
|
Зміст
освіти в ліцеї №38 ім. В.М.Молчанова
більш насичений порівняно з середніми
загальноосвітніми навчально-виховними закладами. Він
спрямований на загальноосвітню
підготовку обдарованої, здібної
учнівської молоді. Зокрема, на
оволодіння нею декількома
іноземними мовами, вивчення
філософії, логіки, риторики,
поглиблену спеціалізацію
математичного, гуманітарного,
економічного, юридичного,
історичного профілів і т.д. Йдеться
про формування в перспективі ліцею-університету,
євроліцею національно-європейської
орієнтації.
|
|
Школа є соціальною організацією,
інститутом культури і реальним
посередником між індивідом і
соціумом у закріпленні і збереженні знань,
які виробило людство, у формуванні
особистостей. Думається, що
культурний контекст освіти в xxi ст.
буде визначним для демократичних
суспільств.
Добре розвинена інфраструктура
знань є важливою для нашого
матеріального та духовного блага в
майбутньому, бо школа майбутнього починається
сьогодні. І формується вона з усього
того кращого, що є в світі на освітянській ниві. То ж
скористаймося цим. Адже приклад діє
сильніше, ніж проповідь. А досвід
був і залишається найголовнішим,
вічним учителем життя.
|
|